У Тернопільському національному технічному університеті  ім. Івана Пулюя проведено заходи до 100-річчя від дня смерті видатного вченого фізика, електротехніка і громадського діяча Івана Пулюя.

 

Розпочалися урочистості з поминальної Божественної Літургії в Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, що у Тернополі, та покладання квітів до меморіальної дошки членам Тернопільського таємного товариства «Громада», яке заснував Іван Пулюй (Тернопіль, вул. Листопадова, 2).

Після цього широке коло тернополян зібралося біля погруддя видатного земляка у фойє навчального корпусу №1 університету. Під час урочистостей слово про Івана Пулюя мали ректор Тернопільському національному технічному університеті  ім. Івана Пулюя, професор Петро Ясній, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Юрій Юрик та обласної ради Любомир Крупа і заступник Тернопільського міського голови Леонід Бицюра.

Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття "Х"-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Об’єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів. Він заклав підґрунтя відкриття віку. Наукові і технічні здобутки людства важко уявити без використання невидимих променів або, як звикли ми називати їх, рентгенівських. Ці промені давно вже здобули найширше визнання і сьогодні повсюди застосовуються для комп’ютерної томографії і рентгенографії, для рентгенівської мікроскопії, спектроскопії, лікарської діагностики.

Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелеймоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич. Сьогодні ім’я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави.

“…Нема більшого гонору для інтеліґентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому красшу долю”,-  був переконаний науковець та наголошував у своїх працях: «За котрим народом висша культура і освіта, за тим і побіда».

Після виступів представників наукового світу, влади та  громадськості було покладено квіти до погруддя вченого.

У програмі вшанування Івана Пулюя - розширене засідання вченої ради; перегляд фільму про Івана Пулюя; відвідини музею І. Пулюя та музею університету.

 

 


Facebook

200 символів ліворуч
1000 символів ліворуч